Пісня серця

Здатність говорити дає велику можливість висловлювати свої думки і почуття, ділитися ними з кимось. Ця здатність по-справжньому робить людину щасливою. Але слова можуть поранити, заподіяти нестерпного болю. Щось, сказане буздумно, в пориві нестримного гніву, і слова, які не мали на меті образити... Життя вчить нас бути стриманими у висловлюваннях, але "тримають язика за зубами", на жаль, не всі. Колись Джюн була щаслива. Але занадто мала, щоб зрозуміти просту істину: не тільки вчинки можуть завдати комусь шкоди. Пара слів, і сім'ю зруйновано. І в цьому була тільки її вина. Але ось звідки не візьмись перед дівчинкою з'являється крихітний дух у вигляді кумедного яйця. І чарівним чином "ув'язнює" її голос, щоб Джюн більше ніколи не змогла заподіяти комусь страждань. Так, відтепер німа, але з гіркотою на серці, в тіні власного відчуження, вона продовжує жити і дорослішати. Поки одного разу удача не простягає їй свою теплу долоню, і, міцно взявши дівчинку за руку, проводжає її з темряви жалю до сліпучого світла, назустріч людям, у чиїх силах її змінити. Джюн раптом розуміє, що щастя було недалеко, і що зраненому серцю, такому маленькому серцю, так сильно хочеться співати.