Самотній письменниці Кодай Макіо раніше складали компанію хіба що книжки. Втративши сестру у автокатастрофі, Макіо стала опікункою своєї 15-річної племінниці, Такумі Аси. Разом вони проживають скорботу та повільно відкриваються одна одній.
Джерело Anitube
Пропуски та перехід між серіями налаштовуються у самому плеєрі. Прогрес акаунта синхронізується між пристроями.
доволі цікаве аніме, воно як ковток свіжого повітря після всіх оцих супервмотивованих героїв. персонажі тут відчуваються реально живими, ніхто не є ідеальним. мені дуже подобається те, що Макіо не дає Асі чітких відповідей щодо ходу своїх думок, вона дає їй поштовх зрозуміти все самій, інтерпретувати по-своєму
Мені 33. Я переріс багато різного аніме, але напевне точніше буде сказати що я із ним виріс. Довга історія як все це ставалось, як крок за кроком, диск за диском, словник за словником, я ставав тим хто я є.
Зараз моїй доньці 7 років, ми дивимось аніме разом, я показав їй декілька старих аніме, Сакура Збирачка карт, Дігімони, та ще декілька різних, вона в захваті досі. Я став батьком, який пояснює своїй дитині, чому Наруто ніколи не здається, чому дігімони можуть еволюціонувати в злих або в добрих, як на людину впливає те що він робить і навіть те, що він мислить, і кожна така розмова робить її дорослішання ближче, а мене все менш потрібним. Але вона молодець.
Чому я пишу це тут, під ще одним аніме ?
Все просто, цей твір, такий самий живий як і я, як і моя маленька доня, там, так само живуть люди, а не персонажі, там немає показушної сміливості, там є те, про що багато хто просто забуває, там є картинка, доволі чітка, яка може відповісти на цікаве запитання "Хто така, доросла людина?". Якщо ви продивитесь, ви побачете.
Чому ми ростемо над собою, але не всі ? Комусь достатньо цілі, але більшості треба біль, на жаль, без болю неможливо відкрити очі на те, що таке минулий ти.
це буде найкращим аніме сезону
Не можу не погодитись, це просто шедевр !