Світ у танці

Для життя не обов’язково танцювати. 1374 рік. У бурхливу епоху, коли Північний і Південний двори перебували у стані конфлікту, шьоґун Північного двору Ашікаґа Йошіміцу ставав дедалі впливовішим. ​Оніяшя, син Канамі — очільника трупи саруґаку «Кандзе», — жив із запитанням у серці: чому люди танцюють? Його дух і далі огортав туман, аж поки одного дня він не зустрів танець, який був по-справжньому гарним. Допитливий, чутливий і надзвичайно вродливий хлопчик знайомиться з новими людьми, сміється, плаче, стикається зі своїми слабкостями й поступово починає створювати нову форму танцю для світу, просякнутого мінливістю.