Такопі прилітає зі своєї рідної планети Щастя на Землю, аби дарувати радість її жителям. Він зустрічає Шідзуку, яка зовсім не радіє життю через проблеми у школі та вдома. Такопі вирішує зробити все, щоб змінити це на краще!
Джерело UAanimeNews
Видатні звірі: Фінал
ONA•2024
Мда хуйня на посному маслі. Маніпуляції єдина мотивація і рушій сюжету. Взагалі хз за що такі оцінки. Четверта серія єдина плюс мінус притомна.
Як же бісять ці гіперболізовані проблеми японців. Протягом перегляду ловлю крінж з того, як якась 6-річна дівчинка жорстокими методами булить іншу, що за фігня? Якийсь суцільний абсурд
як раз не абсурд, просто ви багато чого не бачили, діти і не таке можуть. Не треба себе обманювати та гадати що це якісь пушинки.
Вау... я втратив слова на декілька хвилин...
Восьмий клас в моїй школі в Донецьку, видався для мене трохи більш складним ніж я розраховував... мене почали буліти, я не знал як це відчувається, та не розумів, що я маю відчувати, яка має бути реакція... що робити далі... але доки я роздумував про це, все моє тіло захопив страх який може лише приснитись, як тільки він з'являється, то ти вже не зможеш в тому віці себе опанувати, ти програв зграї ідіотів, бо ти один.
Після морального булінгу, почав ставатись періодичний фізичний, це ніколи не було для мене чимось особливо болісним, але у мене висока толерантність до болю, їм було весело, майже всім хлопцям які були в класі, їм подобалось, дівчата жаліли мене, але нічого не робили...
Вдома був батько тиран, який емоційно роздавлював мене ще до того як я встигав зняти взуття... але це вже зовсім інша історія... історії...
То як я розумію цю дівчинку, має сенс, оскільки я її не розумію, я буквально можу відчути той страх і біль, я буквально відчуваю все що і вона, саме тому я роблю все, для того, щоб моя донька не була мною, та мала всю підтримку яка тільки буде шукати...
Боже, яка болісна і в той самий час цікава тема... скільки жахливих спогадів про тих соціальних тварин, та як багато теплих моментів коли я міг залишатись наодинці із самим собою, шукаючи в музиці товариша та захисника.
Я поки глянув тільки першу серію, але відчуття дуже дивні, трохи лячно навіть, особливо після останньої сцени з Марі. Але це і правда дуже важливі теми
Як автор дійшов до цього. Це творіння має надзвичайні важливі посили на сьогодення, я був надзвичайно враженним і захопеним під час перегляду. Особливо в кінці другої серії мене пройняло аж но мурашок по спині. А особливо мене зачерило висвітлення проблеми байдужості дорослих та цькування дітей яких вважають "іншими", що прекрасно передано сценою самугубства. Хоч я не є прихильником драми та важких для перегляду творів але у цьому випадку я хочу побачити розвиток подій цього твору, покищо початок аніме на 10 з 10