До 2112 року вміла і прогресивна Японія змогла створити утопічну ідеалістичну модель суспільства, яку філософи античності вважали недосяжною. Поштовхом до цього стала заміна застарілого державного апарату багатофункціональною системою під назвою «Сибіла», на яку люди покладали відповідальність за підтримання порядку і забезпечення безпеки в суспільстві. Впровадження безвідмовної системи з необмеженими правами сприяло зниженню злочинності практично до нуля. На підставі даних «психопаспорта» - унікальної характеристики особистості - система миттєво визначає індивідуальний рівень злочинності - ймовірність, з якою людина може вчинити злочин, зазначену в числовому значенні - і, якщо коефіцієнт перевищує норму, неупереджено оцінює його як потенційного злочинця. З появою сибілів рівень спокою серед населення прийшов в норму. Поступово люди перетворювалися в безстрашну інертну масу, натовп, нездатну розпізнати злочин, скоєний прямо на очах у всіх. Позбавлена помилок, система показала, що зовсім не позбавлена помилок. Її слабкість, як не дивно, полягала в людях, яких вона захищає. Повністю позбутися від потенційних злочинців неможливо, і випадки насильства хоч і рідкісні, але будуть зустрічатися. Тих, чий рівень злочинності не набагато вище норми, «Сивіл» відправляє на примусове лікування, а тих, хто переступив межу безповоротно, засуджують до знищення. Тому система, здатна лише судити, потребує виконавців – тих, хто готовий виконувати вирок знову і знову, не боячись «заплямувати» свій «психопаспорт», тих, хто майже переступив межу. У Бюро громадської безпеки, куди надходить на службу молодий слідчий Акане Цунеморі, є такі люди - мисливські «собаки», які навчилися полювати на злих «вовків».