Тихіше, будь ласка!

Минув лише місяць відтоді, як Іхьок почав жити самостійно. Він сподівався на захопливий і драматичний початок нового етапу життя — але точно не на таку драму. Він аж ніяк не очікував, що його буде мучити гуркітливий шум, що доноситься з сусідньої квартири. Сповнений рішучості покласти цьому край, він іде розібратися з сусідом — але все стає в рази гірше, коли він випадково б’є його в обличчя. Іхьок перепробував усе — від дитячих витівок до дріб’язкових ігор у владу — але його сусід не збирається поступатися. Він навіть падає перед ним на коліна, благаючи припинити цей шум. Та коли здається, що ця ворожнеча ніколи не скінчиться, їм усе ж вдається укласти хитке перемир’я. І десь по дорозі Іхьок розуміє, що, можливо, починає закохуватися в ту саму людину, яка колись доводила його до сказу.